5 червня 2026 року міністр міграції Швеції Йоган Форсселл зробив гучну заяву, яка сколихнула політичні кола Євросоюзу. Високопосадовець прямо заявив: українських чоловіків призовного віку, які наразі перебувають у країнах ЄС під тимчасовим захистом, потрібно повертати додому для участі у бойових діях.
Заява Форсселла стала найжорсткішою серед усіх подібних висловлювань європейських політиків останніх місяців. Шведський міністр наголосив, що Європейський Союз не повинен створювати «безпечні гавані» для тих, хто має воювати за власну країну.
Чого домагається Стокгольм
Йоган Форсселл представляє правоцентристський уряд Швеції, який послідовно виступає за посилення обороноздатності Європи. За його словами, нинішня система тимчасового захисту — Директива, ухвалена ще у березні 2022 року — потребує суттєвого перегляду, оскільки вона фактично дозволяє чоловікам призовного віку уникати мобілізації.
«Якщо Україна потребує солдатів для захисту свого суверенітету, ми не можемо тримати цих чоловіків у Європі», — наводить позицію міністра видання Цензор.Нет. Форсселл підкреслив, що йдеться не про депортацію, а про створення умов, за яких повернення стане єдиним логічним кроком.
Що відбувається в Брюсселі
Паралельно із заявою шведського міністра Європейська комісія вже розпочала консультації щодо обмеження дії Директиви тимчасового захисту для новоприбулих українських чоловіків віком від 18 до 60 років. Як повідомляє Укрінформ, пропозиція передбачає, що українці, які прибувають до ЄС після певної дати, більше не зможуть автоматично отримувати статус тимчасового захисту.
За інформацією видання Курс України, дискусія точиться навколо того, чи потрібно поширювати обмеження також на тих чоловіків, які вже перебувають у країнах ЄС. Окремі держави-члени — зокрема Польща та країни Балтії — підтримують жорсткіший підхід.
Цифри, що вражають
За оцінками Євростату, станом на початок 2026 року в країнах Європейського Союзу перебувало понад 600 тисяч українських чоловіків віком 18–60 років. Найбільше — у Німеччині (понад 200 тисяч), Польщі (близько 150 тисяч) та Чехії (понад 80 тисяч).
Ці цифри дедалі частіше стають аргументом для європейських політиків, які наполягають: якщо Україна відчуває гострий дефіцит особового складу на фронті, присутність сотень тисяч чоловіків у тилових країнах ЄС виглядає щонайменше нелогічно.
Реакція та наслідки
Українська сторона поки що офіційно не коментувала заяву Форсселла. Водночас джерела в дипломатичних колах зазначають, що Київ уже тривалий час веде непублічні переговори з європейськими партнерами щодо можливих механізмів повернення військовозобов'язаних.
Експерти з міграційного права попереджають: будь-яке рішення про обмеження тимчасового захисту потребуватиме консенсусу всіх 27 країн-членів ЄС, а також має враховувати зобов'язання за Женевською конвенцією про статус біженців. Проте сам факт того, що подібні заяви лунають на рівні міністрів провідних країн ЄС, свідчить про тектонічний зсув у настроях європейського політикуму.
Раніше портал Знай повідомляв, ЄС готує обмеження для українських чоловіків: кого позбавлять тимчасового захисту.
